Серпень. Пройшло майже 180 днів від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Але український народ за цей час прожив не тільки 180 днів. За цей час ми усвідомили століття нашої історії, століття за які наш народ намагалися запрягти у ярмо, асимілювати, зламати наш дух, зламати фізично в таборах, розказати нам нашу історію… У перший же день повномасштабного вторгнення перед нами в один момент зникли всі питання, якщо такі ще в когось залишалися. Російськомовний Херсон вкрився синьо-жовтими стягами, люди, які до цього говорили тільки російською, почали вчити рідну мову, і ми, Українці, усвідомили що «наша хата всюди», а не скраю, і що, за свою землю, батьківщину, сім’ю, потрібно боротися.
Кожен обрав свій шлях боротьби та підтримки нашого народу у війні.
Хтось налагодив збір допомоги напряму знайомим військовим, хтось збирав гуманітарну допомогу, навіть коли полишив території України, хтось покинув роботу і став бити по клавіатурі, ламаючи інфопростір ворога, хтось підтримував та заспокоював своїх учнів 24/7… цей список можна продовжувати дуже довго. Зроблене нами показує наскільки згуртованими ми стали за цей час, і саме тому нам допомагає весь світ.
Але, будь які наші старання чи згуртованість, не вартували нічого без наших Героїв. Героїв, які з 2014 року захищають нас і нашу державу. Герої, які вирішили покинути роботу, герої, які пішли воювати, щоб нашим дітям не довелося це робити, героям, які хочуть, щоб наші діти жили у незалежній, розвиненій, європейській країні. Наші герої це – кіборги, які вгризалися в кожен метр аеропорту. Це – кожен учасник АТО та ООС. Це – іноземні легіони, які не змогли дивитися на війну, таку далеку для них, по телевізору. Це – азовці, які захищали Маріуполь три місяці в умовах, коли всі давали їм декілька днів. Це – військові, які захищали Київ, і не допустили продовження Бучі та Ірпіня. Це територіальна оборона, яка паралізувала та знешкоджувала ворожі ДРГ. Це кожна Людина, перед якою не стояв вибір, перед якою був тільки обов’язок перед державою. Це – Люди, які нас захищали і захищають!
Наші герої – це медики, які як в операційній, так і під вибухами, кулями, без світла рятують життя, життя сотень і тисяч маленьких українців та україночок, дорослих, наших Захисників та Захисниць…
Наші герої – це рятівники ДСНС, які розбирають завали, налагоджують зв’язок, лагодять електромережі та постачання. Це люди, які не звертаючи уваги на обстріли та ситуацію навколо, продовжують рятувати життя.
Наші герої – це кожен, кожен хто докладає зусилля до захисту Нашої Країни. Серед цих героїв є не тільки наші знайомі чи близькі, а і наші вчителі, батьки учнів та навіть наші випускники!
Дякуємо ВАМ за кожен новий день на своїй землі! Спасибі ВАМ за те, що можемо продовжувати працювати, готуватись до нового навчального року, і розпочинати його! Тільки завдяки ВАМ це можливо! Віримо у ВАС та близьку перемогу і мир.
Зі словами подяки і вдячності, які не можна вимовити та вмістити в одну фразу, гімназія «Київська Русь»
22.08.2022